Оплата лікарняного: як рахуємо у 2026 році
Оплата лікарняного в Україні у 2026 році залежить від страхового стажу, типу зайнятості та причини непрацездатності. Якщо людина працює за трудовим договором, перші п’ять днів оплачує роботодавець, решту — Фонд соціального страхування (через ПФУ). Для ФОП — лише за умови сплати ЄСВ. Гроші приходять у зарплатні дати, але сума рідко дорівнює 100% зарплати: на неї впливає стаж і середній дохід за 12 місяців до хвороби.
Більшість працівників плутають дві речі: скільки саме днів оплатять і за яким відсотком. Підказка проста — візьміть довідку про страховий стаж, обчисліть середньоденну зарплату за рік, а далі подивіться таблицю відсотків. Саме цю схему розбираємо далі на конкретних цифрах і прикладах, з урахуванням нових правил оплати лікарняного, які діяли ще з 2023–2024 років і збережені у 2026-му.
Хто оплачує лікарняний і скільки днів компенсують
За загальним правилом оплата лікарняного складається з двох частин. Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності — за кошти підприємства, установи, організації незалежно від форми власності. З шостого дня й до закінчення хвороби — за рахунок Фонду соціального страхування, функції якого з 2023 року передані до Пенсійного фонду України. Винятки — окремі категорії, наприклад, по вагітності та пологах, догляд за хворим членом сім’ї, карантин, протезування, коли вся сума відшкодовується за рахунок Фонду з першого дня.
Тривалість оплачуваного лікарняного має межі. Лікар може виписати листок непрацездатності на строк, що відповідає клінічним протоколам, але здебільшого оплачують період до 5 календарних місяців від дати відкриття. Якщо хвороба затягується понад 4 місяці без перерви, питання продовження вирішує медико-соціальна експертна комісія. Для догляду за дитиною до 14 років — зазвичай до 14 календарних днів за один епізод, але правило залежить від віку і діагнозу. Для вагітності та пологів — 126 днів (стандарт), 140 днів при багатоплідній вагітності, 70 днів при усиновленні.
Є випадки, коли в оплаті відмовляють. Найпоширеніші причини: хвороба настала внаслідок навмисного заподіяння шкоди власному здоров’ю, під час перебування у відрядженні з розважальною метою, через алкогольне чи наркотичне сп’яніння. Підприємство також не платить за дні, коли працівник перебував у щорічній відпустці, якщо лікарняний видано не в Україні без належної легалізації. Ці правила працюють без змін і в 2026 році.
Як рахується сума: формула, ставки, приклади
Базова формула проста: середньоденна зарплата помножена на кількість календарних днів хвороби та на відсоток залежно від стажу. Середньоденна береться з розрахункового періоду 12 повних календарних місяців, що передують місяцю настання хвороби. До уваги беруться нараховані суми, з яких сплачено ЄСВ, а отже й страхові внески. Якщо людина відпрацювала менше 12 місяців, береться фактичний період роботи на цьому підприємстві.
Відсотки оплати залежать від страхового стажу. Чим довше людина сплачувала внески до фонду, тим вищий коефіцієнт. Умовна шкала, що діє станом на 2026 рік:
- до 3 років стажу — 50% середньої зарплати;
- 3–5 років — 60%;
- 5–8 років — 70%;
- понад 8 років — 100%.
Є випадки, коли незалежно від стажу платять 100% — це, наприклад, вагітність та пологи, поранення в зоні бойових дій, професійне захворювання, нещасний випадок на виробництві. Тут розрахунок іде за середньою зарплатою без знижуючого коефіцієнта, а для «виробничих» лікарняних — ще й за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків з першого дня.
Практичний приклад. Працівник із зарплатою 25 000 грн і стажем 6 років хворів 10 календарних днів у січні 2026 року. Розрахунковий період — січень–грудень 2025 року. За умови, що всі місяці відпрацьовано повністю, середньоденна становитиме (25 000 × 12) ÷ 365 = 821,92 грн. Відсоток для стажу 6 років — 70%. Підсумок: 821,92 × 10 × 0,7 = 5 753,42 грн. З них 5 днів — за рахунок роботодавця, 5 днів — за рахунок ПФУ. Якщо у 2025 році людина мала неповні місяці через щорічну відпустку чи лікарняний, сума буде меншою, бо лікарняні входять до розрахункового періоду за фактично нарахованими сумами.
Оплата лікарняного для ФОП і працівників на гіг-контрактах
ФОП без найманих працівників сам собі не нарахує лікарняний у загальному порядку, якщо не сплачував ЄСВ за ставкою не менше мінімального внеску щомісяця. Якщо внески сплачені вчасно, ФОП отримає виплату з Фонду за тим самим механізмом, але без частини роботодавця — вся сума піде через ПФУ. Для ФОП-єдинника першої та другої груп ЄСВ сплачується незалежно від наявності доходу в місяці хвороби, тож право на компенсацію зберігається, якщо внески сплачені. Третя група єдиного податку сплачує ЄСВ лише за наявності доходу; якщо в конкретному місяці не було виручки і не було внеску — лікарняний за цей місяць не оплачується.
Гіг-контрактори, які з 2024 року мають окремий механізм оподаткування, також підлягають соціальному страхуванню. Роботодавець (замовник послуг) сплачує ЄСВ з гіг-винагороди, тож під час хвороби особа має право на виплату. Відсоток — аналогічний до працівників, але період розрахунку базується на фактичних нарахуваннях за гіг-контрактами. В окремих випадках до уваги беруть і трудові договори, якщо вони були паралельно.
Фахівці, які працюють за цивільно-правовими договорами, не мають автоматичного права на оплату лікарняного — все залежить від умов договору і факту сплати ЄСВ замовником. Якщо в договорі передбачено страхування, а замовник сплатив ЄСВ, лікарняний оплачується. Якщо жодного з цих пунктів немає, особа залишається без компенсації. Тому перед підписанням варто уточнювати, чи є в договорі пункт про соціальні гарантії.
Лікарняний і виплати для ВПО та внутрішньо переміщених осіб
Внутрішньо переміщеним особам лікарняний оплачується на загальних підставах, якщо є офіційне працевлаштування і сплачується ЄСВ. Але є практичні нюанси. Якщо людина тимчасово не може з’явитися на роботу через переїзд у безпечніший регіон, лікар має право видати листок непрацездатності дистанційно — через телемедичну консультацію. Відмовити у виписці на підставі відсутності декларації з сімейним лікарем за новим місцем перебування не можуть, бо людина має право обрати лікаря незалежно від реєстрації.
У разі евакуації за кордон лікарняний можуть оформити за кордоном, але для отримання виплат в Україні його треба легалізувати — перекласти, нотаріально завірити, подати до МЗС для апостиля або консульської легалізації. На практиці такі документи оплачуються, але процес може тривати кілька місяців через додаткові перевірки. Тому тим, хто планує тривале лікування за кордоном, варто паралельно стати на облік у закордонній клініці та отримати медичний висновок українською мовою з підписом лікаря.
Як оформити документи, щоб виплати не затримались
Сучасний сценарій виглядає так: пацієнт відкриває лікарняний у сімейного лікаря або вузького спеціаліста, лікар створює електронний документ у системі, роботодавець бачить його в особистому кабінеті, формує заяву-розрахунок і подає дані до Пенсійного фонду. Паперовий листок непрацездатності з 2021 року замінено на електронний — без нього оплата не відбудеться. Це суттєво зменшує ризик підробок і втрат, але вимагає коректної роботи всіх ланок: від лікаря до бухгалтера.
Серед практичних помилок, через які виплати затримуються або скасовуються, найчастіше зустрічаються: неправильна дата відкриття, невідповідність прізвища чи ідентифікаційного коду в електронній системі, відсутність підпису лікаря через незавершену сертифікацію, помилка в номері наказу про призначення на посаду. Працівникові варто перевірити, що в реєстрі його статус — «лікарняний», а не «лист непрацездатності в обробці». Якщо статус не змінився протягом доби, треба звертатися до лікаря.
Роботодавець у свою чергу зобов’язаний подати заяву-розрахунок протягом 5 робочих днів з моменту отримання інформації. Якщо цього не зробити, оплата просто не прийде, бо гроші виплачуються лише за заявою, а не автоматично. Для ФОП процес простіший: достатньо зайти в електронний кабінет на порталі ПФУ, перевірити, чи з’явився лікарняний, і подати заяву на виплату. Після перевірки фонд перераховує кошти на рахунок.
Що нового: типові помилки і поширені міфи
Найпоширеніший міф — «оплата лікарняного завжди 100% зарплати». Насправді 100% отримують лише ті, хто має понад 8 років стажу або належить до пільгових категорій. Більшість працівників із 3–5 роками стажу отримують 60%, із 5–8 роками — 70%. Це не «штраф», а нормальне страхування, яке передбачає, що довгострокові платники внесків отримують більше.
Другий міф — «якщо захворів на один день, оплачувати не будуть». Оплата починається з першого дня непрацездатності. Але є нюанс: якщо лікарняний видано на один день через побутову травму без ускладнень, бухгалтерія все одно оформить виплату, навіть якщо сума вийде мінімальною. Головне — коректний документ у реєстрі.
Третій міф — «якщо працюю на двох роботах, оплатять лише на основній». Це не так. З 2014 року оплата лікарняного проводиться за всіма місцями роботи, якщо з усіх сплачено ЄСВ. Документи подаються окремо на кожне місце. Обмеження — максимальна сума виплати, розрахована з урахуванням граничної бази нарахування ЄСВ, діє на кожне місце окремо.
Четвертий міф — «після звільнення нічого не оплатять». Якщо людина захворіла протягом місяця після звільнення, лікарняний оплачується за рахунок ПФУ у розмірі 60% середньої зарплати незалежно від стажу. Умова — звільнення не з ініціативи працівника «за власним бажанням» через прогул чи порушення, а з інших причин. Це рідко знають навіть бухгалтери, тому варто уточнювати це право окремо.
П’ятий міф — «за кордоном лікарняний недійсний». Насправді документи, видані в країнах, з якими Україна має угоди про соціальне забезпечення, легалізуються за спрощеною процедурою. Угоди діють, наприклад, з Польщею, Болгарією, Естонією, Латвією, Литвою, Молдовою, Чехією, Угорщиною. Інші країни вимагають повної консульської легалізації, але відмовити у виплаті не можуть — лише відтермінувати на час перевірки.
Порівняння умов оплати лікарняного: Україна, ЄС, США
Українська модель — солідарна, обов’язкова і працює через єдиний соціальний внесок. Це наближає нас до систем Європи, але з деякими відмінностями в деталях. У Німеччині, наприклад, базовий відсоток — 70% від зарплати, але з першого дня хвороби оплата йде саме через лікарняну касу, без частини роботодавця. У Франції розмір компенсації залежить від професії та стажу, а для догляду за дитиною до 16 років діє окрема система «Journal de présence parentale» з гнучкими днями. У Польщі — 80% зарплати з першого дня для працівників, які сплачують внески.
У США ситуація інша: федерального обов’язкового лікарняного немає. Оплачувані дні хвороби — це частина контракту або політика штату. Каліфорнія вимагає від роботодавців надати щонайменше 3 дні на рік, але без грошової компенсації. У Нью-Йорку — до 7 днів на рік залежно від розміру компанії. У деяких штатах діє Family Medical Leave Act — 12 тижнів неоплачуваної відпустки, із збереженням робочого місця. Це фундаментально інший підхід.
В Україні лікарняний — це обов’язкова страхова виплата, що працює за принципом «зробив внесок — отримав компенсацію». Це ближче до європейської моделі, хоча базовий відсоток (50–100% залежно від стажу) нижчий за німецький 70% мінімум, але вищий за американські «0 днів» у більшості штатів. Головна перевага української системи — відсутність прив’язки до конкретного роботодавця, бо Фонд через ПФУ платить навіть після звільнення. Недолік — тривалий документообіг через електронні реєстри, де технічні збої затримують виплати на кілька днів.
Українська практика поступово рухається до спрощеного європейського механізму. Вже зараз працює електронний реєстр листків непрацездатності, тривалість розрахунку скорочена до кількох днів, а контроль — через цифрові підписи лікарів. Мета, визначена Мінсоцполітики у стратегічних документах, — перехід до 100% оплати для всіх страхових випадків незалежно від стажу, але з компенсацією різниці за рахунок страхових резервів. Поки це мета на перспективу, а не норма.
Практичний чек-лист на випадок хвороби
У перший день нездужання, ще до візиту до лікаря, варто повідомити роботодавця. Це не впливає на суму виплати, але зменшує ризик, що керівник поставить прогул. Далі — звернутися до лікаря, відкрити лікарняний, переконатися, що в реєстрі з’явився статус «відкрито». Якщо протягом доби статус не оновився — зателефонувати в поліклініку.
Протягом усієї хвороби — дотримуватися призначень і не намагатися «закрити» лікарняний раніше, ніж рекомендує лікар. Підробка дат тягне за собою кримінальну відповідальність для медика і працівника, бо йдеться про нецільове використання коштів Фонду. У разі незгоди з тривалістю лікування можна пройти контрольний огляд в іншого спеціаліста, але лише офіційно, не змінюючи дані в реєстрі самовільно.
Після закриття лікарняного — перевірити в електронному кабінеті ПФУ, що документ має статус «закрито», передано роботодавцю. Роботодавець формує заяву-розрахунок протягом 5 робочих днів, після чого ПФУ проводить перевірку і перерахування. Зазвичай гроші надходять протягом 10 календарних днів після закриття. Якщо затримка більша — звертатися зі скаргою через особистий кабінет на сайті ПФУ або на гарячу лінію.
Якщо ж після закриття лікарняного працівник не може повернутися на роботу через ускладнення — відкривають новий лікарняний, і тоді розрахунок ведуть за новими датами, але за тим самим розрахунковим періодом 12 місяців. У разі вагітності та пологів лікарняний відкривають з 30 тижнів вагітності одразу на 126 днів, і виплату проводять однією сумою в розмірі 100% середньої зарплати. Цей випадок варто обговорити з бухгалтером заздалегідь, щоб коректно оформити документи.
Часті запитання (FAQ)
Чи оплачується лікарняний у перший день хвороби?
Так, оплата лікарняного починається з першого дня непрацездатності, але перші п’ять днів фінансує роботодавець, з шостого — ПФУ. Для вагітності та пологів або виробничої травми всю суму одразу платить Фонд.
Який відсоток залежить від стажу?
50% — при стажі до 3 років, 60% — від 3 до 5, 70% — від 5 до 8, 100% — понад 8 років. Окремі категорії (вагітність, поранення на війні, профзахворювання) — завжди 100%.
Чи платитимуть ФОП без найманих працівників?
Так, якщо ФОП сплачував ЄСВ не менше мінімального внеску щомісяця протягом останніх 12 місяців. Для 1-ї та 2-ї груп єдиного податку внески обов’язкові незалежно від доходу.
Чи можна отримати лікарняний дистанційно?
Так, лікар має право відкрити листок непрацездатності за результатами телемедичної консультації. Потрібно, щоб лікар зареєстрував документ в електронній системі та підписав його кваліфікованим підписом.
Чи оплачується лікарняний після звільнення?
Якщо хвороба настала протягом місяця після звільнення з ініціативи роботодавця або за угодою сторін, лікарняний оплачується у розмірі 60% середньої зарплати за рахунок ПФУ. Звільнення «за статтею» через порушення — виняток.
Чи платитимуть, якщо захворів за кордоном?
Так, якщо документ легалізований у встановленому порядку — перекладений, нотаріально завірений, апостильований або консульськи легалізований. Додатково може знадобитися медичний висновок українською мовою з підтвердженням діагнозу.
Як рахувати середньоденну зарплату, якщо в одному з місяців був лікарняний?
Місяці з лікарняним включаються в розрахунковий період, але з фактично нарахованими сумами, тобто лікарняний входить до загального доходу. Це може знизити середньоденну, якщо сума в тому місяці була меншою за звичайну зарплату.
Яка максимальна сума лікарняного?
Верхньої межі для працівника немає, але є обмеження на базу нарахування ЄСВ: у 2026 році це 20 розмірів мінімальної заробітної плати на місяць. Усе, що вище, не враховується в розрахунку. Для ФОП — обмеження діє аналогічно.
Чи можна піти у відпустку одразу після лікарняного?
Так, лікарняний не впливає на право на щорічну відпустку. Але оплачуваний період обчислюється окремо: лікарняний — за страховими правилами, відпустка — за трудовими. Документи оформлюються двома незалежними наказами.
Що робити, якщо роботодавець не подав заяву-розрахунок?
Звернутися до бухгалтерії або керівника з офіційним листом, дублювати скаргу до ПФУ через особистий кабінет. Якщо протягом 10 днів реакції немає — подати скаргу до Держпраці, бо невиплата лікарняного є порушенням трудового законодавства.
Залишити відповідь